Бізнес, який змінює світ на краще!
Вхід
ПублікаціїДіяльністьІнвесторамСтартапамКомпаніяПерсональні сервіси
Про авторів
Ольга Булавченко
Спеціаліст інвестиційної компанії
15 травня 2014  ▪  Ольга Булавченко
Епоха комунікації
Соціальні комунікації: сучасні методи та нові технології

Поняття «комунікація» в загальному розумінні, в перекладі з латинської «communicatio» — означає єдність, передача, з'єднання, повідомлення, а також пов'язане з дієсловом «communico» — роблю спільним, повідомляю, з'єдную, та є похідним від «communis» — спільний. Таким чином, термін комунікації значно розширює межі його існування та практичного значення. Проте, нам би хотілось зосередитись на  такому важливому в сучасних умовах тлумаченні комунікації, як: процес обміну інформацією, його способах та технологіях.

Система взаємодії людей між собою історично пройшла довгий шлях, перед тим як стати частиною наукового дослідження та називатись — соціальною комунікацією. На урочистому остаточному голосуванні Другого Ватиканського Собору 04.12.1963 року, в присутності Папи Івана XXIIІ було прийнято Inter Mirifica — Декрет Другого Ватиканського Собору про засоби соціальної комунікації. Завдяки цьому документу створено нову термінологію, вперше запроваджено сам вираз «соціальна комунікація». Ним зазначалось, що в основі комунікації лежить певна технологічна система (мережа). Також зазначалось, що соціальні комунікації швидше ніж матеріальні спрямовані на формування громадської думки, виховання нового покоління, утворення та підтримка громади, певних соціальних груп, організацій, рухів партій, соціуму, суспільства.

На нашу думку, запорукою успішного існування в сучасному світі, як ніколи раніше є сукупність комунікаційних навичок. Засобом комунікації залишається інформація, в усіх своїх можливих формах прояву: від звичайного до віртуального спілкування, мовою жестів та маніпуляцій. З вище вказаним, колись погодився і Теодор Рузвельт, стверджуючи, що: «Найголовніша формула успіху – це знання, про те як спілкуватись з людьми». Навіть наші сучасники (бізнесмени, соціологи, політики, психологи) виводять власну формулу досягнень бажаного результату : 100% успіху = 80% комунікації + 20% професіоналізм. Проявляючи інтерес до інших людей, стаючи ініціатором спілкування, ви закладаєте основу потенційних відносин. Якість і розвиток яких залежать від багатьох факторів, і перш за все, від терпіння – від можливості надати співрозмовнику слово, та уважного його вислухати.

Переглядаючи історію, аналізуючи сьогодення, мимоволі приходиш до висновку, що людство створює комунікації щодня, щохвилини, при цьому породжуючи нові, а вони в свою чергу створюють передумови появи для інших, і так далі. Це безперервний процес нашої життєдіяльності. Але для досягнення позитивних результатів, працюючи на перспективу, ці взаємозв’язки повинні бути вміло побудовані, сформульовані, доведені до кінцевого отримувача інформації, що в свою чергу надає першоджерелу вагомі переваги (задля яких, по суті, все й замислювалось). Сучасні комунікативні технології досягли надвисокого рівня. Їх використовують, в різних сферах: починаючи від методик виховання дітей, закінчуючи формулюванням громадської думки цілої країни (спільноти).

Використання комунікації в ділових стосунках є першочерговою запорукою успіху, проте, не всі вміють коректно, конструктивно її використовувати. Саме тому, все частіше з’являються численні семінари та тренінги, які спрямовані на подання інформації про збалансовану комунікацію. До її складу входять декілька основних методів, а саме:

  • Зацікавленість у співрозмовникові − варто проявляти інтерес не лише до професійної сторони вашого партнерства (потенційного партнерства), а й до інших сфер життя: спорт, хобі, інші захоплення. Якщо, звісно, ваш співрозмовник надає вам відповідну інформацію під час вашого спілкування. Такий метод формує позитивну атмосферу спілкування, не порушуючи індивідуального простору один одного, а, просто, створює момент емоційного розслаблення, внутрішнього комфорту.
  • Проявлення ініціативи: іноді можна прочекати все життя поки необхідна вам людина, підійде, і щось запропонує. Не варто боятись бути першим, це прояв сили та впевненості в собі. Такий крок іноді варто спланувати, а іноді просто імпровізувати: все залежить від ситуації.
  • «Вільні розмови» − цей метод набув широко загалу вже давно, і особливою популярністю користується на корпоративних заходах, прийомах, дипломатичних зустрічах. Його перевага полягає в тому, що озброївшись цікавими фактами з різноманітних галузей світського життя (історія, мистецтво, архітектура, погода, кінематограф, технологічні відкриття, тощо) ви матиме змогу вільно, в невимушеній обстановці, спілкувати з «потрібними» вам людьми. Ділова практика доводить, що саме при таких обставинах, найчастіше здобуваються корисні знайомства, та відбувається своєрідний обмін враженнями.
  • Метод віддзеркалення. Він являє собою засіб впливу, це, такий собі, психологічний хід. Аби розташувати до себе співрозмовника (особливо не дуже вам приємного), використовується так зване «віддзеркалення»: можна перейти в ту ж голосову інтонацію що й ваш опонент; відтворити його міміку, жести. Звісно, робити це необхідно дуже розсудливо та обережно, не перетворивши все на фарс, а демонструючи йому таким чином ваше розуміння, сприйняття та усвідомлення поведінки та думок (не варто погоджуватись в разі не згоди, а просто сприйняти). Ефективність такого спілкування вже не одноразово доводила своє право на існування. Проте, варто взяти до уваги, що віддзеркалення є елементом нейролінгвістичного програмування, а, отже підхід до його використання має бути усвідомленим та розумним.
  • Створення списку «потрібних» контактів – важливий (навіть, ключовий) момент під час побудови нових стратегічних планів. Такий список має скеровувати ваші дії під час прийняття тих чи інших рішень, для реалізації яких вам необхідна конкретна людина. Заздалегідь варто зібрати дедалі більше інформації, про особу, що вас цікавить, аби результативно використати час, який вам вдасться відвести на розмову, справити необхідне враження, та здобути нові контакти.
  • Увага під час спілкування. Раніше інформація була в дефіциті, нині дефіцитом є увага. Приділяйте достатньо уваги під час розмови, адже вміння вислухати – переконливіше, ніж розказати. Люди люблять, коли їх слухають, а тим більш коли чують.
  • Використання мовного закону. Цицерон писав, що він вчився правил прикрашання стилю, в яких сказано, що: «Висловлюватися ми повинні, по-перше, чистою й правильною латиною, по-друге, ясно й виразно, по-третє, гарно, по-четверте, доречно, тобто відповідно до гідності змісту». Дотримання мовного закону означає ретельне виконання роботи над створенням дієвої словесної форми промови. Справити гарне враження на співрозмовника не володіючи грамотною мовою, важко. Тож варто взяти до уваги, що основними ознаками комунікативно якісного мовлення є його: правильність, логічність, доцільність, точність, виразність, ясність, етичність, естетичність.

До початку ХХ століття використовували такі технологічні методи комунікації як: монархія та влада церкви. Науково-технічний прогрес ХХІ століття породив нові засоби як ЗМІ та Інтернет. За своєю природою вони всі різні, але однакові за змістом впливу. Сучасні технологічні комунікації не просто надають інформацію про новини та події, вони надають інтерпретацію цих подій та новин, які дозволяють суспільству скласти з них потрібну модель світу.

Численні соціальні мережі стали справжнім поштовхом для багатьох починаючих бізнесменів. Вони дозволяють оперативно, з мінімальним використання трудового потенціалу здійснювати підприємницьку діяльність. Мобільні засоби також значно полегшують процес комунікативного зв’язку (використання SMS, MMS), за рахунок відсутності прямого контакту. За останні роки було створено чимало нових технологічних засобів: нові операційні системи, програмні продукти з оптимізації робочих процесів (в різних соціально-економічних сферах), нові мультимедійні прилади.  Високої популярності, все частіше набувають психологічні методики впливу на людину: нейролінгвістичне програмування, нейромаркетинг та інше. Подібні методи раніше також використовувались, але в досить вузьких колах (державні програми на замовлення), і без оприлюднення. Сьогодні їх теоретичні засади доступні в багатьох джерелах масової інформації. Важливо усвідомлювати, що використання будь-яких засобів комунікацій повинно реалізовуватись з добрими намірами, для побудови концептуально нового суспільства.

На наш погляд, поєднання методів живого спілкування із технологічними повинно бути невід’ємним один від одного. По-перше, живе людське спілкування не можливо нічим замінити, а, по-друге, раціонально та збалансовано поєднавши його з технологічними засобами, можна розраховувати на високу результативність.

Н. Луман зауважував, що соціальна комунікація здійснюється через 3 різних селекції:

  1. Селекція інформації
  2. Селекція повідомлення
  3. Селекція розуміння повідомлення

Важко посперечатись із вищезазначеним, залишається додати, що лише об’єктивний підхід до такого синтезу може створити нову соціальну систему.

І, на останок, хочеться побажати: будуючи ділові стосунки варто залишатись самим собою, але й надавати право партнеру бути самовизначеним.

comments powered by Disqus
Аналітичні матеріали, актуальні проблеми бізнесової спільноти, політика, економіка та юриспруденція.
© 2013 ILand Management
Всі матеріали сайту є власністю компанії «ILand Management» або інших своїх шанованих власників. Передрук заборонено.
Зворотний зв'язок